Автор: Колизей Категория: Персона
Печать

«Я із самого раннього дитинства вже знала, що буду артисткою, а мій чоловік – ​військовий!»

Себе я вважаю справжньою Попелюшкою. Дитинство у мене пройшло в селі Рудка, на Полтавщині. Моя родина, як і всі у селі тримали велике господарство, город. Тому яка важка сільська праця – ​знаю на практиці. Скільки себе пам’ятаю – ​весь час співала. Завжди вибиралася чи на пагорб, чи на дерево, і співала… Мені пощастило, що вся моя сім я, починаючи від прабабусі і до сестрички – ​були сучасні люди. Завжди підтримували мене, допомагали. Голос я успадкувала від прабабусі Агапії, яка прожила 102 роки, а бойовий характер від усього сімейства! Жили ми не дуже в розкошах, але як каже моя бабуся, на хліб та заплатити за газ – ​вистачало. Пам’ятаю, я збиралася взяти участь у районному конкурсі Зорепад, а концертного взуття та одягу не було. Думали – ​гадали що робити. От і вирішили! Сукню позичили у дівчини, яка теж співачка, а взуття у маминої колеги – ​Лариси Григорівни. Так і одягли майбутню артистку!

Я із самого раннього дитинства вже знала, що буду артисткою – ​а мій чоловік – ​військовим. Мені дуже подобалася військова форма. Якби я не стала співачкою, то точно б була генеральшою! Керувати я люблю!

В дитинстві найулюбленішою моєю піснею була «Пане – ​полковнику». От і наспівала собі долю!

 

«Мене кличуть працювати на керівну посаду, причому у два різних Міністерства!»

Так уже склалося, що до професії співачки ставляться досить скептично. Ніби нічого не робить окрім того, що пісні виспівує. Та це не так! Звичайно, у тих артисток, які мають гарне фінансове підгрунтя – ​все легко дається! А от таким як я – ​ні! Свої сольні концерти організовую я сама. Це і оформлення сцени, ідея та концепція концерту, сценічний образ, акредитація, реалізація квитків, запрошенням телеканалів, преси, видатних особистостей! Все роблю я сама! Минулого концерту, який пройшов 7 квітня на православне свято Благовіщення, у Національній філармонії України – ​я до другої години ночі готувала їжу на фуршет. А потім ще ж треба вийти на сцену, гарно заспівати і виглядати відповідно. Ось так!

Я себе не обмежую тільки мистецтвом. Постійно відвідую різного направлення наукові конференції, політичні тренінги, бізнес – ​тренінги. В житті все згодиться!

Одного разу мене запросили на телебачення в прямий ефір, де я повинна була відповідати на запитання не тільки по мистецькому направленню. От мій виступ так сподобався глядачам, що після цього ефіру, моє життя набрало зовсім іншого забарвлення. Мене кличуть працювати на керівну посаду, причому у два різних Міністерства. Я б уже давно згодилась, якби не багато ключових життєвих та творчих моментів. Адже для мене основними пріоритетами є родина і улюблена робота. Тому впевнена і вірю, що через 5 років, я себе заявлю не тільки як творча особистість.

 

«Не можу бути байдужою до долі України!»

В Україні іде війна. У мене вже немає сил дивитися, як кожен день ми втрачаємо наших синів! Якби ж я могла зупинити ворога, закрити від кулеметів нашу рідну землю! От і почала я їздити в зону АТО із концертами! Протягом 2,5 років я зробила більше 300 концертів. А тільки за 2015-2016 рік – ​126! І волонтерською діяльністю займаюсь. Тепер у мене це друга професія.

Так як раніше в Києві та інших обласних центрах я організовувала концерти і мала якийсь фінансовий прибуток, то нині роблю тільки благодійні концерти. На які запрошую воїнів АТО, вдов із діточками, переселенців. Нещодавно 13 травня, за підтримки Міністерства оборони України, в центральному Будинку офіцерів – ​відбувся іще один мій великий, патріотичний сольний концерт «Ніхто не забутий… «

 

Я до людей ставлюсь так, як і вони до мене!

Як це банально не звучить, але я до людей ставлюсь так, як і вони до мене! У моєму житті було дуже багато неприємних ситуацій. Особливо, коли я з явилася в житті мого вже тепер чоловіка. Було дуже дивно, коли дорослі люди проявляли себе як недорослі підлітки… Я намагалась зрозуміти, в чому моя провина, чим перед ними завинила. Та зрозуміла одне: »Караван іде, а собаки гавкають.« От мій караван і пішов вперед! Тому дякую їм за ту чорноту, спрямовану на мене, адже я зробилась тільки сильнішою та впевненішою!

Люблю допомагати і працювати! Ми – ​українці, працелюбива нація. Поважаю тих людей, які не є ледарями. І завжди відгукуюсь на прохання допомогти тим, хто не байдужий до України, хто зранку до вечора працює, хто є світлим та чесним. Для мене це основні критерії.

 

Секрет мого успіху – ​у щирості та відвертості.

Часто мене запитують, як я, проста дівчина із села – ​стала відомою співачкою. Все дуже просто. Не маючи ані грошей, ані знайомств, після закінчення школи, яку я до речі закінчила на золоту медаль, поїхала поступати на студію при Національному хорі ім.Г.Верьовки. Поступила. Потім мене взяли працювати у самий славетний хор. Я маю дві вищі освіти, працюю на трьох державних роботах. І все встигаю! Та секрет мого успіху не тільки у працелюбності. Секрет мого успіху – ​у щирості та відвертості. Я ніколи із себе не корчила принцесу, завжди була собою.

 

Україна має так багато талантів!

Незважаючи на важкий еконо­мічний стан, нестабільність в державі, ми всеодно рухаємось вперед! Україна має так багато талантів! Не тільки на мистецькій ниві, а і серед науковців, медиків. Якби тільки швидше наступав той довгоочікуваний мир. Щоб наші сини повернулись додому неушкодженими! Щоб діти мали можливість ходити на різні гуртки, навчатись у вишах. Щоб кращі таланти не тікали за кордон у пошуках достойного життя, а лишались на своїй рідній землі. У мирній, стабільній, високодуховній країні!

Рекламный отдел и Редакция

ПОЛТАВА: +38(093) 66-09-555, (0532)69-33-77

КРЕМЕНЧУГ: +38(096) 922-20-02

ДНЕПР: +38(096) 235-02-15

facebook.com/groups/kolizey1

This e-mail address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.

You are here:   HomeПерсонаперсона в музыке