Немногие знают,что у нас в Полтаве, производятся одни из наиболее качественых на Украине лаков для ногтей, а разработала их мега мастер, невероятно творческая личность и директор студии красоты DIAnails Диана Дрючко.
Диана, расскажите, как вам пришла идея открыть собственную студию?
Студия красоты – это моя мечта с детства. Я вообще человек очень мечтательный, и все мои мечты рано или поздно сбываются. Но чудеса – это большой труд! Они происходят иногда случайно, но в 90% это усилия и целенаправленная работа. Для того, чтобы открыть собственную студию DIA nails Studio, где царит уют и творческая атмосфера, мне понадобилось 12 лет. Двенадцать лет – упорного труда фактически без выходных и отпусков.
Изначально я работала мастером в салоне, а потом в личном кабинете, где упорно трудилась-любила-училась-достигала-боролась-преодолевала-покоряла-завоевывала-чувствовала и всё время со словами – «хочу/надо/должна/обязана». А самое главное, то, что единственным истинным признаком свершения моей цели, является возможность заниматься в жизни тем, что приносит мне счастье!
Открыть салон. Это вначале конечно же было немыслимо! А плюс поставить оборудование и нужную мебель. Тем более, для начинающего мастера, который зарабатывает только на аренду, материалы и бесконечно вкладывает в своё развитее. Но уже в 2015 году я поставила себе цель с девизом: «Я знаю, ты – можешь». И не прекращала учится. Меня вдохновляло огромнейшее желание развиваться и самоутверждаться.
Курс за курсом у лучших преподавателей, день за днём, повышение за повышением. Куча прочитанных материалов, просмотренных видео, посещённых городов, более 100 живых курсов и дипломов. Тонны освоенной информации, новых знакомств, новых техник и в это же время неустанная работа с клиентами как мастер, с мыслью: идеальный маникюр – счастливый клиент, качественный маникюр – залог успеха!
Правильное воспитание формирует личность и успешность человека с самого раннего возраста. Многие уже понимают, что общие правила детских учреждений, которые были заложены еще с 50х годов уже не работают и что все дети разные и требуют в воспитании личностного подхода. «Детская Корпорация успеха» - это частная детская школа, которая раскрывает потенциал ребенка и изначально закладывает в него стремление быть успешной самодостаточной личностью. Мы попросили более детально рассказать о концепции школы ее создателей Юлию Андрееву и Катерина Калинина.
Сколько лет существует Детская Корпорация успеха? И как пришла идея создать такую школу?
Как раз в этом году - 11 апреля - мы отмечали свою первую серьезную дату - 5 лет создания школы. Все началось со своих детей. Изначально «Корпорация успеха» - создавалось как место, где каждый ребёнок счастлив, где он может быть любым. Я начинала работать со своим ребёнком, изучая различные методики ещё тогда, когда носила своего старшего сына. С него все и началось!
Сколько у вас сейчас детей сейчас?
- Трое. Мой партнер Катя тоже ждет третьего. На у нас шестеро детей и мы очень этому рады! Надеюсь, что мы на этой цифре не остановимся, потому что нам нужно пополнять ряды своих учеников (смеется), и мы очень рады что наши дети имеют возможность развиваться в таком пространстве. Это все для них и о них.
Какие основные методики вы используете в своей школе?
У нас в гостях финалистка конкурса «Краса країни 2020», очень красивая женщина, руководитель салона и мама четверых детей Елена Савина
Как получилось, что вы вышли в финал конкурса «Краса Украины»
1 этап конкурса — это выход в полуфинал. После съемки визитки и фотосессии было голосования на сайте «Краса країни 2020». Сейчас идёт активная подготовка к финалу, мы проходим этап самоусовершенствования, у нас идёт онлайн конференции с психологами, стилистами, личным тренером, который создаёт нам программы тренировок, правильного питания.
Какой опыт дал вам участие в конкурсе? Возможно что-то изменилось в вашей жизни?
Конкурс «Краса країни 2020» дал мне возможность самореализоваться, полюбить спорт, проработать подходящий стиль с нашим стилистом, поработать с психологом на принятие себя как личности, выработать новые цели на создание чего-то прекрасного, осознать, что такое миссия женщины.
Как получилось, что вы основали благотворительный фонд
На данный момент я занимаюсь только созданием благотворительного фонда,
Громадська організація «Єдність» - організація, яка постійно доводить, що допомагати людям потрібно не на словах, а на ділі. Лідером і натхненником організації виступає улюблена багатьма полтавчанами Оксана Деркач.
- У громадському об’єднанні «Єдність-2018» зібралися дуже цікаві люди. Яка ідея об’єднала професіоналів з таких різних сфер?
Єдність - це навіть не стільки назва організації, скільки філософія її учасників. Люди в нашому об’єднанні дійсно різні: і за професіями, і за характером, але за поглядами ми єдині. Ми єдині в нашому задумі, що наше місто має розвиватись і бути комфортним для життя. Ми всі пов’язані Полтавою.
- Які тези програми Вашої організації?
Ми демократичне об’єднання і основний наш принцип полягає в тому, що будь-які рішення мають прийматися спільно, а не одноосібно. Ми хочемо, щоб цей цивілізований принцип взяли за основу і чиновники та посадовці. Щоб представники влади радилась з людьми і дізнавались, що для мешканців потрібно зробити спочатку і тільки потім починали діяти. Саме за цим принципом я з однодумцями й започаткувала проєкт «Бюджет участі», в якому перемагають ті проекти, за які проголосувало більшість полтавців.
- Багато експертів вважають, що соціальні мережі замінять більшість соціальних інститутів у найближчі десятиліття. Наша молодь росте вже в іншій реальності. Як Ви можете це прокоментувати? (Як Ви до цього ставитесь?)
Те, що соціальні мережі, наприклад, Фейсбук, Інстаграм активно ввійшли в наше життя, є беззаперечним фактом. Але говорити, що вони замінять соціальні інститути, я б не стала. Так, зараз майже у кожного в кишені є смартфон, за допомогою якого ми спілкуємось, працюємо, оплачуємо комунальні послуги та інше. Але все ж ми лишаємось людьми. А людина в першу чергу – соціальна істота і за тисячі років існування це не змінилось.
Значення англійської мови в сучасному світі важко переоцінити. Адже не можна ж не зважати вибором більше 1 мільярда людей, які її використовують. І якщо для половини з них вона ця мова є рідною, то близько 600 мільйонів вибрали саме її в якості іноземної.
Якісне викладання - запорука швидкого навчання і розуміння мови на довгі роки. Як зробити навчання більш продуктивним розкажуть керівники школи Private Language Sсhool Михайло та Вікторія Комаренко.
Як ви прийшли до створення школи англійської мови в Полтаві?
Вікторія: Це були певні рамки на тих місцях роботи, де ми раніше проявляли себе з Михайлом. Рамки, з яких хотілося вийти. Перш за все, це не було таким амбітним проектом, ми просто бажали, щоб наші учні отримували більше, ніж раніше.
Михайло: До того, як відкрити свою школу, у мене був досвід роботи в загальноосвітніх школах і зараз однією з наших місій ми вважаємо те, що наші учні свідомо чи ні підвищують рівень своїх однолітків із загальноосвітніх шкіл, які намагаються бути з ними на одному рівні знань.
Методики вивчення мови за останні 20 років значно змінювалися і зараз заняття проходять не зовсім так як 20-30 років тому. Як ви можете це прокоментувати?
В: Якщо говорити про саму програму вивчення мов, то, звичайно, зараз вивчати мову стало значно цікавіше. Нові способи навчання і запам’ятовування роблять заняття захоплюючими та ефективними.
Зараз звідусіль лунає реклама: «англійська за місяць», «розмовна англійська за 3 дні». Наскільки це реально?
Влада Каплін - юрист, правозахисниця, координатор громадської організації «Молодь проти наркотиків». З Владою ми познайомилися понад 10 років тому, ще до того як вона поїхала вчитися в Київ, і сьогодні зустрілися, щоб поговорити про те, як змінилося її життя за цей час, і які зміни вона, як громадський діяч, хоче привнести в рідне місто. Влада, яким було ваше дитинство?
Моє дитинство пройшло в селі Зінці Полтавського району, але школи там немає тому в підготовчі класи мене водила бабуся Віра в Терешки, що по сусідству. Ця щоденна 4 кілометрова прогулянка і в сніг, і в дощ дисциплінувала мене і виховала терпіння і волю до подолання будь-яких труднощів на шляху до мети та отримання знань. А щоб я могла вчитися в Полтавській малій академії мистецтв, мама на світанку передавала мене на пероні бабусі Каті з сусіднього села, яка відвозила мене поїздом на уроки музики. За що я дуже вдячна моїй родині.
Згодом ми переїхали в «Червоні казарми», батькові дали кімнату в гуртожитку для військових, а я закінчила полтавську 27 школу. Пам’ятаю, як мене обрали старостою класу. Роки навчання в Полтаві це етап становлення мене як особистості – мені пощастило з вчителями, адже вони, по суті другі батьки, які закладають в нас такі якості як працьовитість, цілеспрямованість, терпіння і повага до старших.
У Полтаві у вас було Швейне ательє. Чому ви закрили цей проєкт?
Пригадую, як на шкільний випускний мені нічого було вдягнути і довелося позичити вечірню сукню у подруги Юлі (сміється), тому ставши студенткою я відклала гроші зі стипендії, і насамперед купила швейну машинку, потім відкрила майстерню з пошиття одягу.
Мої колекції успішно продавалися в Україні та за кордоном, також я створювала ексклюзивні наряди для зірок шоу-бізнесу. Пам’ятаю успішні покази на балу v Асоціації кавалерів ордена Святого Станіслава та інших гучних майданчиках. З дитинства я любила шити сукні лялькам, особливо потайки з бабусиних хусток – сміється. Але швейну майстерню довелося закрити через розбіжності з бізнес партнерами, які за спиною оформили бізнес на себе. Подібних помилок в житті я не повторю, адже тепер у мене є юридична освіта. Я працюю в адвокатському об’єднанні «АДВОКАТИ УКРАЇНИ»
Розкажіть про себе, як про ведучу. У Полтаві мало хто знає вас в цій ролі. Але ж вам доводилося вести досить гучні проекти.
25 вересня цього року виповняється 25 років з дня заснування фонду талановитих дітей Анатолія Кукоби. С цього приводу ми зустрілися с Вірою Пантилеймонівною, яка очолює фонд та продовжує справу Анатолія Тихоновіча вже багато років.
Як взагалі виник Фонд Талановитих Дітей?
Фонд народжувався в той період, коли відбувався злам усієї системи – і політичної, і організаційної і адміністративної. Діти були покинуті напризволяще. Зробити фонд була повністю ідея Анатолія Тихоновича. Він розмірковував так: якщо держава не в змозі приділяти належної уваги дитячій творчості, треба організувати активних і небайдужих дорослих. Тим більше, що у Полтаві такі люди і є, і буди завжди. Усім дітям потрібно піклування и сиротам і з малозабезпечених сімей. Особливої уваги потребують талановиті діти, тому що вони наше майбутнє, наш генофонд. Ці діти будуть славою України!
Він був одним з перших, хто зробив такий фонд на Україні і, звичайно, найбільший розвиток фонд отримав при його житті. Анатолій Тихонович був дуже потужним, дуже направленим. В нашому місті Фонд збирав цілі стадіони. На новий Рік, до Дня Захисту Дітей. Всі отримували подарунки і заохочення. Це був стимул для дітей розвивати свій талант і надалі.
За підтримки фонду діти представляли Полтаву на всеукраїнських Олімпіадах, згодом стали студентами найкращих вузів. Наші таланти завдяки Фонду побували за кордоном на фестивалях, міжнародних конкурсах, змаганнях.
Розкажіть будь це було бути першою леді Полтави?
Требе було вчитися жити заново. Та з Анатолієм Тихоновичем все було просто. За 23 роки він не разу не підняв на мене голос, але й ніколи не повторював дважди. Щодо співпраці, то звісно було багато громадських справ. Я намагалась допомагати йому всюди, де це тільки можливо.
Бути першою леді, це постійний контроль, контроль над словами, поведінкою, одягом. Не можна було як раніш у вискочити за хлібом в домашніх капцях, бо це могло негативно вплинути на імідж чоловіка.
Іноді діти і внуки правлячих сімей ростуть з «короною» і трохи зверхнім ставленням до оточуючих. Як це було у вас?
Ні, це точно не про нас. З Анатолієм Тихоновичем було майже неможливо мати «корону», бо він сам був дуже простою людиною. І завжди просив нас бути скромніше.
«Стилист Року 2019», «Missis Diamond World», «Мама Року 2019» - це все одна неповторна яскрава жінка, та одна с найкращих стилістів нашого міста Анна Бойко.
Анна, як вам прийшла ідея відкрити власну студію?
Я працюю в цій сфері більше 15 років і, згодом, зрозуміла, що хочу працювати на себе. Дізнавшись досить багато від інших майстрів, побачивши різні стилі та техніки я вирішила впроваджувати свій стиль. Тому студія має назву – Стиль Анни Бойко.
Чи буди проблеми з відкриттям?
Найбільша проблема була нестача коштів, зараз неможливо почати свою студію без грошей. Тому я почала з маленької кімнатки, а вже пізніше відкрила свою студію. Насамперед я хочу сказати, що якщо ти чогось бажаєш, якщо дійсно цього хочеш, то це не може не вийти.
Ви і досі продовжуєте навчатись чи вже досягли рівня, коли це не потрібно?
Коли я зрозуміла, що вмію багато та все ж таки хочу продовжувати рости я почала їздити на навчання. Спочатку в Київ на місяць на «Повне перезавантаження». Там були всі чоловічі стрижки і жіночі зачіски. Сюди я приїхала зовсім інша. Пізніше мені захотілося ще, і я почала їздити на всі навчання, до кожного стиліста, про якого чула і дізнавалася. Зараз я також часто відвідую різних майстрів і в різних містах, тому що вважаю, що рост у майстерності нескінченний.
Ателье Ludmila Chernenko знают не только в Полтаве, но и за рубежом. Ее клиенты это те , кто носит люксовую брендовую одежду и хочет воплотить в реальность свои самые необычные решения, создать уникальную изысканную вещь, которой не будет ни у кого! Ведь слоган ателье Ludmila Chernenko: «От мечты к реальности!»
Расскажите немного о себе: как решили стать дизайнером? Где учились, как получили свой первый заказ?
Дизайном я профессионально занимаюсь с 1985 года. Как говориться «от солдата до генерала!».
У меня три швейных образования: два технических и одно высшее. Первое – портной высшего разряда мужской, женской и детской верхней одежды. Второе – закройщик высшего разряда с красным дипломом. Третье высшее. Я окончила Хмельницкий национальный университет по специальности конструктор-модельер.
Настоящий профессиональный дизайнер умеет шить, кроить, разрабатывать конструкции и дизайн моделей, знает технологии пошива и может грамотно разрабатывать свои коллекции.
Сегодня молодежь часто называет себя дизайнерами уже после первого рисунка. Это все равно что я назову себя хирургом, потому что
Женщина живет одновременно, как минимум, в четырех мирах: в мире семьи, карьеры, в мире общества и себя самой. Вероника Денисенко - прекрасный стоматолог, врач, спортсменка, мама и полтавчанка, которая уже 4 года живет в Эстонии.
Вероника, расскажи как получилось, что ты решила стать стоматологом?
Я с детства мечтала стать врачом. Но стоматология пришла в мою жизнь, можно сказать, случайно. Но все случайное случайно. На лечебный факультет, куда я сразу метила, был большой набор и проще было поступать на стоматологический, а через год перевестись. Но проучившись год на стомат факультете я поняла, что это мое и я хочу быть именно стоматологом. Это потрясающе, когда может помочь сейчас и сразу, когда результат виден и ощутим уже через час работы. Я очень люблю свою профессию!
Сейчас весь мир помешан на реставрации и винирах. Как обстоят с этим дела в Эстонии? Есть ли мода на брекеты?
В Эстонии мы постоянно посещаем различные семинары, курсы и конференции по стоматологии. Хотела бы отметить, что брикеты это повседневная практика, и даже взрослые люди не стесняются носить. Реставрация и виниры всегда в почёте. Человек всегда ощущает себя комфортнее с улыбкой на лице, а с красивой и белозубой тем более. В Эстонии в стоматологии особый акцент на имплантанты и работы с корневыми каналами.
Бывали ли случаи, когда люди с Украины приезжали в Эстонию для лечения?
О том, чтобы специально приезжали в Эстонию из Украины я не знаю. Ко мне, например, приезжают из Финляндии и Таллина. Я живу в небольшом, но очень красивом, уютном, историческом городке.
Понятно, что ты не можешь не следить за экономическими и политическими событиями в Украине, какое твое отношение к переменам?
Украина моя Родина. Конечно, я слежу за событиями в Украине. Хочу сказать, что с момента независимости Украины,
Она бесконечно талантлива. Ее голос завораживает с первых нот. В 2019 она победила в номинации «Певица Года 2019» и была номинирована на премию «Найкращі люди Полтави 2019». Она - Татьяна Ладур.
Расскажите, как Вы стали певицей?
Собственно мне кажется, я уже родилась с тем осознанием, что буду петь. Я никогда не думала что хочу там быть биологом, доктором, нет, я всегда пела, всегда делала родителям мини-концерты. В детском саду я пела, в школе – пела. Я пошла в музыкальную школу, училась на фортепиано, параллельно пела в хоре и в ансамбле. Потом поступила в музыкальное училище, а после училища в академию искусств, где я до сих пор учусь. Сейчас заканчиваю магистратуру, параллельно преподаю в школе искусств, принимаю участие во многих музыкальных проектах.
Какой репертуар для вас основной?
Я пою всё, кроме, конечно же, шансона. Один раз даже рэп приходилось читать (смеется).
Немногие знают,что у нас в Полтаве, производятся одни из наиболее качественых на Украине лаков для ногтей, а разработала их мега мастер, невероятно творческая личность и директор студии красоты DIAnails Диана Дрючко.
Как получилось, что вы вышли в финал конкурса «Краса Украины» 
Громадська організація «Єдність» - організація, яка постійно доводить, що допомагати людям потрібно не на словах, а на ділі. Лідером і натхненником організації виступає улюблена багатьма полтавчанами Оксана Деркач.
Влада Каплін - юрист, правозахисниця, координатор громадської організації «Молодь проти наркотиків». З Владою ми познайомилися понад 10 років тому, ще до того як вона поїхала вчитися в Київ, і сьогодні зустрілися, щоб поговорити про те, як змінилося її життя за цей час, і які зміни вона, як громадський діяч, хоче привнести в рідне місто.
Она бесконечно талантлива. Ее голос завораживает с первых нот. В 2019 она победила в номинации «Певица Года 2019» и была номинирована на премию «Найкращі люди Полтави 2019». Она - Татьяна Ладур.
